Росія атакує повсякденне життя в Україні

Оригінальна версія цієї статті була опублікована 24 лютого 2023 року — примітка редактора

14 січня ракета Х-22 влучила у багатоквартирний жилий будинок у Дніпрі й вбила майже 50 цивільних, десятки були поранені. Це була одна з найбільших подібних атак з початку повномасштабного вторгнення в Україну, яке російський президент Володимир Путін почав у цей день рік тому.

Руйнування Росією житлових будинків,  лікарень, шкіл та енергетичної інфраструктури широко висвітлювалося весь цей час. 

У виступі на церемонії нагородження 8 грудня, Путін, із бокалом шампанського в руці, визнав та намагався обґрунтовувати кампанію Росії зі знищення української енергетичної інфраструктури, призначену, як вважалося, для того, щоб зламати рішучість країни. Наразі ці амбіції провалилися. 

Проєкт Беллінгкет, призначений фіксувати та наносити на карту інциденти пов’язані із заподіянням шкоди цивільному населенню України, демонструє багато інших аспектів того, яких атак зазнає цивільне життя в країні. 

Це зупинки міського транспорту, де люди стоять зранку, дитячі майданчики, куди вони водять своїх дітей, поштові відділення, де обробляють посилки та листи. Зображення з відкритих джерел – фото та відео з України, зібрані та перевірені Проєктом Беллінгкет з верифікації – Bellingcat’s Global Authentication Project – розповідають історію про ці ключові об’єкти та людей, які загинули, перебуваючи там.

Кожен з кодів, наведених у дужках, відповідає підтвердженому інциденту на мапі Беллінгкет «TimeMap», з якою ви можете детальніше ознайомитися тут. На момент публікації, на мапі зафіксовано більше тисячі інцидентів.

Дорогою на роботу

Три найбільші українські міста мають системи метрополітену, що стали прихистком для тисяч цивільних під час російських атак. Вони стали символом стійкості країни, хоч кілька разів самі були ціллю таких атак. Але над землею, зупинки трамваїв, тролейбусів та автобусів можуть нести значно більше ризику – один удар може вбити десятки пасажирів, які скупчуються на узбіччі, і подібне вже ставалося. 

Невелика група людей стояла неподалік від Харківського педагогічного університету зранку 20 липня (CIV1195). Вони стояли на автобусній зупинці на вулиці Барабашова, на перетині двох вулиць зі жвавим рухом. Вони мали б стояти обличчям до Веслувального каналу, який тече до ріки Харків, а потім через центр другого за розміром міста України.

Всі вони були вбиті о 9:30 ранку, пострілом, за словами місцевої влади, системи залпового вогню «Ураган». За інформацією від прокурора, серед жертв були 72-річна жінка, 13-річний хлопчик та його 15-річна сестра. На фото опублікованих в місцевих соцмережах видно основу металевої автобусної зупинки та кілька тіл. 

Подібні історії трапляються по всій Україні.

Наприклад, у другій половині дня 15 березня троє людей сиділи на автобусній зупинці біля містечка Велика Димерка, що на північ від Києва (CIV0373). Вони куталися у теплі пальта, як це зазвичай буває в Україні в березні.

Те, що сталося далі, було зафіксовано на відеозаписі з камери відеоспостереження. Спочатку за рядом дерев вдалині видно помаранчевий спалах. Вибухи наближаються. Один вибух прямо перед зупинкою, інший — позаду. Один з присутніх робить рух якраз перед тим, як дим заповнює нижню частину екрана. Інша фігура зникає з поля зору.

Це відео було опубліковано в Telegram-каналі InsiderUA. Невідомо чи вижив хтось із людей, які потрапили на відео. Місцеве видання BrovaryMedia прокоментувало під фейсбук постом з цим відео, вказуючи, що поліція не змогла забрати тіла, оскільки в той час місто було окуповане російськими військами. Згідно з інформацією Gazeta.UA, Велика Димерка була звільнена 1 квітня.

Наступного місяця, на підконтрольній Україні території Донецької області, 10 працівників стояли біля автобуса на території великого Авдіївського коксохімічного заводу. Це був кінець їхньої зміни. Відео з камери спостереження показує вибух майже прямо перед ними. Скоро екран заповнюється димом. Цитуючи офіційну заяву поліції, новинний сайт LB.UA написав, що під час цього обстрілу 4 травня семеро робітників були вбиті й 19 поранені. На фото, опублікованих в пресі, на асфальті видно плями від крові та розбите скло. Поліція поширила зображення фрагмента боєприпасу, схожого на ракету БМ-21.

Російське вторгнення затягнулося і такі атаки продовжилися. Надзвичайно моторошні зображення зʼявилися онлайн після обстрілу зупинки в Миколаєві 29 липня (CIV1235). Семеро людей були вбиті  та 19 госпіталізовані в результаті цього обстрілу, за словами мера міста Олександра Сенкевича. 

21 лютого цього року, якраз коли Путін проголошував свою промову на відзначення року з початку його «спеціальної військової операції» в Україні, ракета вдарила по зупинці в Херсоні. Українські посадовці заявили, що шестеро людей були вбиті.

Загалом, на момент публікації на TimeMap від Беллінгкет зафіксовано 19 атак на громадський транспорт та транспортну інфраструктуру. Це число включає випадки на територіях під контролем Росії, такі як обстріл автовокзалу в Донецьку 14 липня (CIV1193). Загальна кількість загиблих в результаті цих інцидентів невідома; міністерство інфраструктури України не змогло надати відповідь на момент публікації.

Відправляючи пошту

Навіть в цифрову епоху в країні, яка почала цифровізацію своєї бюрократії, традиційна пошта залишається життєво важливим способом комунікації. Державний поштовий оператор «Укрпошта» навіть випустив марки, що прославляють спротив країни російському вторгненню. Проте, очевидно, що війна значною мірою вплинула на роботу служби.

Після обіду 15 квітня, крилата ракета влучила в поштовий сортувальний центр в районі Північний у Миколаєві. Місяцями це південне портове українське місто було на лінії фронту, поки російські сили намагалися просунутися на захід від Херсону (CIV0784). Миколаїв зазнав сильних обстрілів; як раніше повідомляли Беллінгкет, на початку місяця лікарні та ринки були обстріляні реактивною артилерією, розташованою в окупованій Росією Херсонській області.

Зображення, поширені в Telegram головою Миколаївської обласної державної адміністрації Віталієм Кімом показали наслідки. На одному зображенні з місця події було видно головну частину крилатої ракети. Конвеєрні стрічки для сортування листів та посилок деформовані, сортувальні металеві бокси розкидані по всьому залу з погнутого металу. Це нове обладнання; за інформацією місцевого новинного сайту цей поштовий логістичний термінал відкрили у 2021 р. Того ж дня Володимир Поперешнюк, співвласник Нової пошти, якій належить цей логістичний центр, написав у Фейсбуці, що жоден з їхніх співробітників не загинув, але троє були госпіталізовані після обстрілу.

Генеральний директор Укрпошти Ігор Смелянський сказав Беллінгкет, що за його оцінками з 24 лютого могли постраждати понад 500 поштових відділень, зазнавши від легких ушкоджень до повного знищення. «Ми можемо лише здогадуватися про точну цифру, оскільки не маємо доступу до відділень на окупованих територіях, таких як Маріуполь» – обережно зазначив він. 

Працівники пошти стикаються з тими ж ризиками, що й інші українські цивільні, пояснює Смелянський. «Люди втрачають життя вдома. Людей вбивають коли вони повертаються додому вночі через відсутність світла», говорить він, додаючи, що лише двоє працівників пошти загинули при виконанні службових обов’язків. 

Він згадав випадок, що стався 5 березня в Запорізькій області. Двоє працівників пошти розвозили пенсії в селах. Згідно з інформацією українських виданнь, що цитують урядові джерела, працівники пошти зіткнулися з групою проросійських чеченських бойовиків, які спочатку обстріляли їхнє авто, а потім розтрощили його. 

У відкритих джерелах є лише одне фото стосовно цього інциденту. Фото надзвичайно жорстоке: два тіла лежать на узбіччі в оточенні паперів, за ними розтрощена автівка. Як повідомлялося, фото зробили інші працівники пошти, які не змогли забрати тіла і мали поїхати через присутність російських військ на цій території. Цей інцидент не внесений до TimeMap, оскільки у цьому випадку повідомлення українського видання не можна було підтвердити інформацією з інших джерел. 

Як повідомлялося, з початку вторгнення поштові відділення, як і багато інших комерційних та адміністративних приміщень, стали гуманітарними центрами. 24 березня українські медіа повідомили, що приміщення Нової пошти в Салтівському районі Харкова, разом з іншими будівлями зазнало обстрілу, в результаті якого за словами місцевого прокурора загинуло троє людей і вісім були поранені (CIV0533). Майкл Шелдон з Беллінгкет створив Google карту де відмічені ураження ракетою в цьому інциденті, коли двигун ракети врізався в натовп людей, що чекали на отримання допомоги біля поштового відділення. Напередодні російський військовий блогер Рибар стверджував у пості в Telegram, що в безпосередній близькості були помічені українські військові, пізніше надавши непереконливі докази такого твердження.

Російське вторгнення продовжується і поштова інфраструктура України продовжує страждати. 12 лютого Суспільне повідомляло, що по депо Нової пошти біля залізничної станції Харків-Балашівський вдарили ракетою С-300 класу «земля-повітря» (CIV1858). 

Розважаючись

«На цьому майданчику були замок та локомотив. Тепер є ще й ракета», написав журналіст Алек Лун у Твіттері. На фото, яким він поділився 27 лютого, видно частину ракети з мотором на дитячому майданчику в Салтівському районі Харкова (CIV0448).

This Kharkiv playground had a castle & a locomotive, now it has a rocket @unian pic.twitter.com/BibNQXLpxv

— Alec Luhn (@ASLuhn) February 27, 2022

Всього за два дні до цього, ракету 9M55K яка стирчить з землі, сфотографували  біля гаю перед іншим дитячим майданчиком на Салтівці (CIV0460). І знову ж, 6 березня, дитячий майданчик у дворі в тому ж кварталі, про який ішлося у твіті Луна уражений у такий же спосіб; фото ракети, яка стирчить з землі за кілька метрів від іншого майданчика для дітей у формі потяга. (CIV0266). 

Це лише три з десятків фото знищених дитячих майданчиків в Україні, опублікованих онлайн за останній рік. Складно встановити, які з них були обстріляні навмисно. Однак, очевидно, що їх не оминають російські невибіркові бомбардування українських міст, від яких харківський район Салтівка постраждав особливо сильно. 

В українських містах дитячі ігрові майданчики часто розташовані у дворах між великими багатоквартирними будинками радянської епохи. Навіть якщо такі ракети не влучать у ці житлові будинки, подібні удари можуть також пошкоджувати автомобілі, місцеві магазини, житлові будинки та вбивати або калічити пішоходів, що знаходяться поруч. Детонація касетних боєприпасів може завдавати шкоди цивільному населенню на великій території, незалежно від того, чи була ракета націлена на цивільну будівлю.

Ракети «Смерч» та «Ураган», які ми бачили на цих зображеннях можуть нести касетні боєприпаси. Така система озброєння викидає над ціллю велику кількість менших суббоєприпасів, які, своєю чергою, розлітаються та вибухають над більшою площею. Це збільшує потенційну кількість постраждалих, оскільки цивільні, в тому числі діти, можуть приводити їх в дію, самі цього не розуміючи. 

Приклад такого ризику з минулого квітня. Прокуратура Сумської області поширила фото ракети, яка лежить за деревом на дитячому майданчику в Охтирці. (CIV0754). Чітко видно відпрацьований вантажний відсік, з якого були випущені суббоєприпаси.  Суббоєприпаси також були й в балістичної ракети «Точка-У», якою вдарили по майданчику, жилому будинку та трьом автівкам в Маріуполі в березні. (CIV0139)

На момент написання, база даних TimeMap від Беллінгкет включає 13 інцидентів з атаками на дитячі майданчики в різних частинах України, включаючи один випадок в окупованому Донецьку в серпні 2022 р. (CIV1242) та удар крилатими ракетами по Парку Шевченко в самому серці Києва в жовтні (CIV1506).

Людські жертви

21 лютого Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк зазначив у заяві, що агенція підтвердила 8006 смертей та 13827 поранень цивільних в Україні з початку російського повномасштабного вторгнення. «Майже 18 мільйонів людей гостро потребують гуманітарної допомоги та майже 14 мільйонів були змушені покинути свої домівки».  

Багато з цих смертей та поранень задокументовані в базі даних Беллінгкет. При цьому важливо зазначити, що зображення у відкритих джерелах, ймовірно, показують лише частку шкоди, завданої російським вторгненням цивільним. 

Серед інших об’єктів, що зазнали ударів та були включені в базу даних Беллінгкет, для випадків заподіяння шкоди цивільному населенню, є психіатричні лікарні (CIV0445), пожежні частини (CIV1040), релігійні (CIV0370) та комерційні об’єкти (CIV0894).

Поширеність певних типів зображень в Інтернеті може також відображати те, що саме, на думку українців, які зараз знаходяться в Україні, має знати великий світ. У випадку зі зруйнованими дитячими майданчиками, вони поширюються, щоб продемонструвати зневагу нападників до людського життя. Реакція на твіт Луна підтверджує це.

За словами  Юлії Горбунової, старшої дослідниці по Україні в Human Rights Watch (HRW), випадки невибіркових атак на цивільних в Україні можуть бути прирівняні до воєнних злочинів. 

«Відповідно до міжнародного гуманітарного права, сторони збройного конфлікту повинні завжди розділяти цивільне населення і військових, цивільні об’єкти й військові об’єкти, а також вживати заходів для захисту цивільного населення. Недотримання цього принципу — прямі напади на цивільних осіб або цивільні об’єкти чи невибіркові або непропорційні атаки — є воєнним злочином, якщо це вчиняється навмисно або через недбальство. Незаконне і безглузде надмірне знищення майна, яке не є виправданим з військової точки зору, також є воєнним злочином», – зазначила пані Горбунова.

«Крім того, вибухову зброю з широким радіусом ураження не можна застосовувати в населених зонах. Її використання підвищує ймовірність незаконних, невибіркових і непропорційних атак та ураження цивільного населення, у тому числі пасажирів громадського транспорту», – додала пані Горбунова.