«Факти» Росії про Краматорськ і реальні докази

Translations:

Оригінал цієї статті було опубліковано 14 квітня — примітка редактора

8 квітня 2022 р. балістична ракета короткої дальності «Точка-У» вразила головний залізничний вокзал у Краматорську, Донецька область, на підконтрольній Україні території. Ракета вбила мінімум 50 людей, включно з п’ятьма дітьми. Цивільні зібралися на вокзалі з метою евакуації від неминучого російського нападу, який перемістився на схід країни останніми тижнями.

Нещодавня стаття ВBC повідомила про знаходження «чітких доказів», що ракета, яка влучила в станцію, мала боєголовку з касетними боєприпасами.

Російські посадовці звинуватили в нападі Україну, заявивши, що російські військові не використовують «Точку-У». Проросійські ЗМІ цитували й інші твердження щодо серійного номеру ракети та її гіпотетичної траєкторії.

Беллінгкет та інші організації у спільноті дослідників відкритих джерел перевірили ці заяви за допомогою публічно доступних матеріалів, намагаючись визначити походження ракети «Точки-У», яка забрала десятки життів на залізничному вокзалі Краматорська 8 квітня.

На момент написання статті доступні у відкритих джерелах докази залишаються недостатніми для виявлення всіх деталей щодо удару, включно з місцем запуску ракети. Однак ми все-таки можемо спростувати основний аргумент Росії на її захист, а саме що її військові не використовують ракетну систему «Точка-У». 

Фотографії та відео в соціальних мережах, а також російські новини від 2021 року показують демонстрацію військовими установок для запуску «Точок-У», у той час як супутникові знімки від лютого 2022 р. містять військові транспортні засоби, що за своїм виглядом та розмірами відповідають таким пусковим установкам на базі в південно-західній Росії. Експерти, з якими спілкувалася Беллінгкет, також повідомили, що навіть хоча Росія за повідомленнями вивела «Точку-У» з обігу останніми роками, це не означає, що наявний запас таких установок є неробочим або неможливим до розгортання. Тим часом Amnesty International повідомила, що ракета «Точка-У» була використана Росією в Донецьку 24 лютого 2022 р.

Події до нападу

7 квітня, за день до удару по вокзалу Краматорська, голова правління Укрзалізниці Олександр Камишін написав у своєму Телеграмі, що російська атака з повітря в сусідній Харківській області заблокувала поїзди, що евакуювали цивільних зі Слов’янська та Краматорська. Пізніше того ж самого вечора Камишін повідомив, що перешкоду усунуто і відповідні поїзди змогли завершити просування своїми маршрутами.

У той самий день популярний російський Телеграм-канал, що підтримує війну, порадив цивільним, які евакуюються з цих двох міст, уникати залізничних подорожей через імовірну повітряну атаку.

Вранці 8 квітня, о 10:13 за київським часом, Міністерство оборони РФ заявило у своєму Телеграм-каналі, що здійснило «повітряні» ракетні атаки на бойову техніку з українських військових резервів, із нанесенням ударів по залізничним станціям у Покровську, Слов’янську та Барвінкові. У наступні хвилини місцеві Телеграм-канали на непідконтрольних територіях Донецької області були переповнені відео запусків ракет.

Менш ніж через 20 хвилин з’явилися повідомлення, що Краматорськ потрапив під удар. О 10:44 Камишін оголосив у своєму Телеграм-каналі, що в залізничну станцію Краматорська поцілили дві ракети.

О 11:01 Дмітрій Стешин, кореспондент прокремлівського «жовтого» видання «Комсомольская Правда», опублікував у своєму Телеграм-каналі відео, додавши, що за 10 хвилин до того на залізничній станції Краматорська було чути вибухи, спрямовані на велику групу українських солдатів. Той факт, що Стешин дуже швидко видалив цю публікацію, не залишився непоміченим журналістами.

Здається малоймовірним, що Стешин, широко відомий своїми дуже прокремлівськими поглядами, міг записати це відео сам у місті, що тоді знаходилося під контролем української влади. Тим не менше, завантажене ним відео і доданий коментар активно поширювалися прокремлівськими Телеграм-каналами. Як зазначило російське незалежне ЗМІ «МедіаЗона», ці публікації досі можна знайти онлайн.

 

Через годину Міноборони РФ заперечило будь-яку свою вину. Їхня заява підкреслювала, що ракета, знайдена в Краматорську, це «Точка-У» — а згідно з ними, РФ такі не використовує. Стешин також заявив про це у своєму Твіттері, стверджуючи, що російські військові не використовують «Точку-У» вже 30 років.

В оновленій заяві російське Міноборони пізніше заявило, що українська 19-та ракетна бригада поцілила ракетами з установки «Точка-У» на Краматорськ із Добропілля, міста на південний захід від Краматорська.

У цій заяві також наполягалося, що відео з відкритих джерел, які показують «Точки-У», керовані росіянами, насправді показують ту саму модель ракетної установки, використовувану білоруськими військовими під час спільних російсько-білоруських навчань напередодні нападу Росії на Україну. Однак інші докази з відкритих джерел цьому суперечать.

Росія вже не вперше заперечує використання ракетної системи «Точка-У». 16 березня, через два дні після влучання ракети в центр Донецька, місія РФ в ООН також заперечувала використання цієї зброї її військовими.

Беллінгкет / Лоґан Вільямс

Питання «Точки-У»

Ракетна установка «Точка-У» посідає центральне місце в наполегливих твердженнях російської влади, що їхні збройні сили не могли бути причиною ракетного удару на Краматорськ. Зокрема, вони повторюють, що російські військові вивели ці балістичні ракети з використання.

Такі заяви ніби відповідають нещодавнім зусиллям російських збройних сил із модернізації. У липні 2020 року вебсайт державного ЗМІ «Інтерфакс» повідомив, що по всіх підрозділах оновлено ракетні системи, з заміною «Точки-У» на сучасніший «Іскандер».

Скотт ЛаФой, директор програм ядерної і технологічної безпеки в компанії Exiger Government Solutions, що всю свою кар’єру працював аналітиком відкритих джерел, зосереджуючись на системах балістичних ракет та ядерної зброї, повідомив Беллінгкет, що Росія «не викинула всі ці ракети в річку», описуючи, що вона могла зробити з залишками «Точок».

«Ми вже бачили використання Росією старого обладнання, а «Точки-У» — це цінне озброєння, що дозволяє оптимізувати витрати на дорогі «Іскандери», дозволяючи Росії використовувати старі запаси замість нового і дорогого озброєння», — додав він. 

Докази з відкритих джерел також показують, що ракети «Точка-У» вже декілька разів помітили під час нападу на Україну.

Згідно з Conflict Intelligence Team (CIT), партнером Беллінгкет, поїзд, завантажений пусковими установками «Точка-У» та транспортерами-установниками (на шасі БАЗ-5921 та 5922 відповідно) вирушив із Гомеля в Білорусі та прибув до російського міста Бєлгород наприкінці березня. CIT послалася на відео від 30 березня, опубліковане у Твіттері відомим користувачем GirkinGirkin, що показувало транспортування пускових установок поїздом.

Це відповідає відходу росіян з київського фронту та їхній консолідації на сході. Транспортні засоби були позначені тактичними символами ‘V’, що використовуються збройними силами РФ у війні з Україною. Білоруські військові, які офіційно не вступили у війну, таких позначок не використовують.

Проект «Гаюн», група анонімних білоруських дослідників, опублікував фотографії тих самих транспортних засобів у Твіттері 18 березня. Вони стверджують, що пускові установки прибули в Мінську область Білорусі на російському літаку АН-124 як додаткова партія до вже наявних російських «Точок-У», прибулих раніше того місяця. Bellingcat не вдалося незалежно перевірити цю заяву.

На фотографіях від 18 березня на транспортних засобах ще не було тактичних позначок ‘V’, але досі були оригінальні номери. Судячи з подібних ознак зносу та нанесеного маскування, ці транспортні засоби – ті самі, які бачили в русі до Бєлгорода поїздом.

Порівняння між російськими пусковими установками «Точка-У», побаченими в Білорусі 18 березня, та тими, що рухалися до Бєлгорода 30 березня 2022 р. Зверніть увагу на ідентичні ознаки зносу та нанесене маскування. Намальована цифра 2 замінена цифрою 4 у порівнянні на нижньому зображенні, хоча інші ознаки зносу та позначки на боці залишаються ідентичними.

Крім цих фотографій пускових установок «Точка-У», інші докази з відкритих джерел показують, що російські військові зізнавались у використанні цієї ракетної системи буквально минулого року.

Як зазначає CIT, російська 47-а ракетна бригада досі використовує ці системи. У лютому 2021 року вони з’явилися в трансляції новин «Кубань-24» про день відкритих дверей у гарнізоні 47-ї ракетної бригади.

 

Більше того, Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI), написав, що у квітні 2021 року, під час попереднього накопичення російських військ на кордоні з Україною, бачили рух через Ростовську область транспортних засобів, що нагадували «Точку-У».

«Точки-У» бачили знову у травні 2021 року, коли вони брали участь у параді на День Перемоги в місті Краснодар на півдні РФ. Коментатор цього відео, що знову ж таки транслювалося «Кубань-24», явно називає ці ракетні системи «Точками-У».

47-а ракетна бригада є частиною 8-ї загальновійськової армії, що за повідомленнями наразі воює на Донбасі. У своїй презентації від 2020 року для Організації безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) представники збройних сил України звинуватили 8-у загальновійськову армію в командуванні 1-м і 2-м армійськими корпусами самопроголошених Донецької і Луганської Народних Республік відповідно.

Фотографія, завантажена 3 жовтня 2021 в російську соціальну мережу VK, показує двох солдатів на транспортувальнику «Точки-У». Профіль користувача вказує, що він нещодавно служив у збройних силах РФ. Геомітка зображення веде до гарнізону 47-ї ракетної бригади.

Фотографія зі сторінки у VK, що показує російських солдат, які стоять на транспортувальнику «Точки-У», опублікована в жовтні 2021 року.

21 січня 2022 р. ТАСС повідомив, що до 47-ї ракетної бригади прибули ракети «Іскандер-М» із випередженням графіку. З урахуванням, наскільки нещодавно відбулася така доставка, невідомо, чи бригада пройшла навчання та адаптацію від «Точок-У» до «Іскандер-М», як зазначає CIT.

Супутникові знімки гарнізону 47-ї ракетної бригади (45.5207962801, 39.3634004539) також показують наявність транспортних засобів (шість коліс, приблизно 9,5 метрів довжиною), що відповідають пусковим установкам «Точка-У», ще в лютому 2022 року. Однак потрібні більш детальні фотографії для однозначного висновку щодо присутності там у цей час «Точок-У».

Ліворуч: Супутниковий знімок від Google Earth, що показує транспортні засоби, які своїми розмірами відповідають пусковим установкам і транспортувальникам «Точок-У» поруч із Коренівськом. Праворуч: Розміри пускових установок і транспортувальників «Точок-У» містяться на вебсайті Бастіон Карпенко (“довжина в похідному положенні 9486”).

Зовсім нещодавно, згідно з інформацією Amnesty International, Росія використовувала ракети «Точка-У» в перші дні вторгнення. Дослідник зброї від Amnesty побачив, що залишки зброї, яка уразила лікарню в Вугледарі на сході України, мали позначки, що наносять на ракети «Точка-У».

Наслідки

Крім місця приземлення тіла ракети, приблизно у 50 метрах на північний захід від головної будівлі залізничної станції Краматорська, було чітко видно п’ять точок ураження.

Карта з деталізацією точок ураження навколо залізничної станції Краматорська (Фото: Google Earth. Позначення: Bellingcat).

У відео, що показують наслідки удару, дах будівлі, що знаходилася поблизу крайньої північної точки ураженої території, був пошкоджений, імовірно через ураження бойовим елементом касетного боєприпасу.

Далі на південь у землі з’явилася воронка поблизу основи ще однієї стіни, яка виходить на південь і південний схід. У цій локації також було кілька потерпілих.

На західному боці станційної будівлі побачили горіння низки припаркованих автомобілів, а у пізніших зображеннях із відкритих джерел, що демонструють цю ділянку, було видно залишки людських тіл. 

Імовірно, що один із автомобілів зазнав прямого удару касетним боєприпасом. Характерний для використання касетних боєприпасів слід, який нагадує бризки , було видно на південь від станційної будівлі. Саме в цій локації спочатку побачили велику кількість потерпілих.

Поблизу, стіна будівлі, яка виходить на схід та південний схід, зазнала прямого удару касетним боєприпасом, що також пошкодив автомобіль. Потенційно це ураження може вказувати на напрямок запуску. Однак після запитання Bellingcat Маркус Шіллер із ST Analytics, консалтингової компанії в Мюнхені, яка спеціалізується на космічних технологіях та ракетах, заявив, що набагато імовірніша детонація касетного боєприпасу саме на автомобілі з урахуванням кута, під яким випускалися боєприпаси з «Точки-У».

“Ракета скоріше за все запустила касетні боєприпаси через 2250 м після запуску під кутом приблизно 80 градусів, щоб касети зі стабілізаторами падали майже перпендикулярно. Тому мені здається найімовірнішим, що боєприпас влучив в автомобіль, а не в стіну. Стіна просто зруйнувалася через вибухову хвилю», – повідомив Шіллер. Це означає, що визначити напрямок запуску з ушкоджень на стіні скоріше за все буде неможливо.

Інформація, поширена на проросійських Телеграм-каналах, порівнювала територію, де приземлилося тіло ракети, з загальною зоною ураження касетними боєприпасами. Існують декілька версій таких графічних представлень, але загалом вони вказують на південний захід, тобто на територію, підконтрольну українському уряду.

Зразки зображень, що використовувалися для звинувачення Збройних Сил України в цьому нападі. Джерело: Telegram ліворуч, праворуч

Однак експерти, з якими знову зв’язалася Bellingcat, так само заявили, що напрямок руху касетних боєприпасів та уламків ракети сам по собі не є корисним доказом точного місця запуску.

На думку Шіллера, щойно касетні боєприпаси запущені (приблизно через два кілометри після запуску основної ракети), решта ракети стає набагато менш стабільною через зміни в розподілі ваги. Після цього вона не поводитиметься як звичайна ракета під час падіння, стверджує Шіллер. «З урахуванням цього я б не використовував розташування тіла ракети для жодних інтерпретацій», — додав він.

ЛаФой у цілому погоджується з цим твердженням. «Орієнтація ракети на землі не вказуватиме на її траєкторію», — сказав він.

«У той час як її орієнтація вказує на походження зі східного напрямку, визначити його точно неможливо, тому що в ракети є багато можливостей збитися з траєкторії», — стверджує ЛаФой. – «Тож лежить вона з півночі на південь, на схід, захід, задом — значення немає».

Радянський серійний номер

Проросійські групи в Телеграмі та у Твіттері також поширювали твердження ніби серійний номер, помітний на залишках ракети на південний захід від будівлі станції, відповідає діапазону чисел, використовуваних для ракет українських військових.

Хоча діапазони серійних номерів можуть бути корисними для визначення власників зброї, у випадку «Точки-У» це не так. Міністерство оборони України повідомило Bellingcat в електронному листі, що ці ракети вироблялися в Радянській Росії та доставлялися на склади, арсенали та в ракетні частини по всьому СРСР.

Фотографія, що ніби доводить вину українців у ракетному ударі на Краматорськ. Із Телеграм-каналу російського посадовця Алєксєя Рогозіна, сина Дмітрія Рогозіна, колишнього директора «Роскосмосу».

Щоб це довести, вони додали, що ракета «Точка-У» ВГ910840 використовувалася Україною в 2014 році і приземлилася в місті Сніжному, у той же час вказавши, що ще одна була помічена чотири роки потому в Сирії (де Росія надавала військову підтримку президенту Башару аль-Ассаду) з серійним номером всього через 25 одиниць (ВГ910865).

Це відповідає доказам із відкритих джерел із Сніжного та Сирії.

8 квітня з’явилася велика кількість відео із міст під владою сепаратистів — Харцизька, Зугреса, Шахтарська і Тореза, що показують запуск декількох ракет за хвилини до удару на Краматорськ із територій на південь від цих міст. Через обмежену видимість визначити, які саме ракети використані або на що вони спрямовувалися, неможливо.

Тим не менше, відео місця запуску на південний схід від Краматорська – на території під контролем України або Росії – так і не з’явилося. Саме тому найважливіше питання щодо удару на залізничну станцію Краматорська 8 квітня — точне місце запуску ракети — залишається відкритим. 

Тим не менше, зусилля з розповсюдження дезінформації про цю трагедію продовжуються. Нещодавно в соціальних мережах поширювався кліп із логотипом ВВС та заявою про відповідальність України за ракетний удар на аеропорт Краматорська. Новинна агенція роз’яснила, що не є автором цього відео, зазначивши, що воно транслювалося в російських державних ЗМІ.

Цю статтю українською мовою переклала Послуги перекладу від Global Voices

Ви можете підписатися на наш канал на Патреоні тут. Підпишіться на нашу розсилку та Твіттер.

Related articles