Російські судна-привиди та еволюція контрабанди зерна 

Оригінальна версія цієї статті була опублікована 21 серпня 2023 року

---

3 червня 2023 р. судно «Михаил Ненашев» направлялося на північ Чорного моря до Керченської протоки між окупованим Кримом та Росією. Цей 169-метровий балкер типу handysize вже давно цікавив тих, хто спостерігає за суднами та виконанням санкцій. Судно було одним з тих, які звинувачували в транспортуванні зерна з окупованої східної частини України через підсанкційний Севастопольський порт. 

Згідно з даними автоматичної ідентифікаційної системи (АІС), яка дозволяє відстежування розташування суден, пунктом призначення судна «Михаил Ненашев» був російський порт «Кавказ». Ті ж самі дані АІС свідчать, що судно стояло на якорі в південній частині Керченської протоки, відомій як кавказька зона перевантаження з судна на судно, в період з 3 червня по 16 червня. 

Але 16 червня судно зникло з сервісів моніторингу переміщення суден, зникнувши з поля зору, та створивши так звану прогалину в АІС. 

Існує багато причин з яких судно може не передавати своє розташування в АІС, серед них є легітимні, наприклад, технічні неполадки або перестороги щодо власної безпеки. Але навмисне вимкнення АІС без обґрунтованої причини  вважається недобросовісною практикою судноплавства. Це звичайна тактика для тих, хто уникає санкцій або займається незаконною діяльністю. 

Bellingcat перевірили супутникові знімки за цей період з російських портів, розташованих неподалік, таких як Новоросійськ, і не побачили судна, яке б явно співпадало з судном «Михаил Ненашев», що має номер Міжнародної морської організації (IMO): 9515539.  Супутникові знімки за його останніми відомими координатами в Керченській протоці також його не показали. 

Однак, «Михаил Ненашев» не зник безслідно. 

На супутникових знімках Севастопольського порту біля зернового термінала «Авліта», на який були накладені західні санкції, на відстані менше одного дня ходу від Керченської протоки, на супутникових знімках зʼявився балкер такого ж розміру, кольору та з такими ж характеристиками як і в судна «Михаил Ненашев». 

Як видається, в період між 21 – 24 червня судно завантажували зерном. 25 червня його вже не було видно на супутникових знімках, а в терміналі стояв уже інший балкер. 

26 червня сигнал АІС від балкера «Михаил Ненашев» зʼявився знову в місці на південь від Керченської протоки направляючись назад у Чорне море. 

Незабаром він був зафіксований, коли проходив через Босфор в Стамбулі, Туреччина 28 червня. 

Дані АІС від Lloyd’s List Intelligence показали, що судно «Михаил Ненашев» пройшло Середземне море 5 липня, а після цього увійшло у Суецький канал і пройшло через Червоне море. Воно направилося на схід через Аденську затоку 12 липня, а потім рухалося до Перської затоки.

20 липня воно прибуло до пункту призначення в порт Бендер-Хомейні на півдні Ірану. 

Супутникові знімки показали, що судно стоїть в порту з відкритими люками й там, як виглядає, навіть видно зерно. Більш того, дані АІС підтверджують його місцезнаходження в тому місці, а порівняння з кораблем, який був пришвартований в Севастополі, виглядає співпадаючим.

Зміна осадки з 9.6 метрів, коли «Михаил Ненашев» прийшов у порт Бендер-Хомейні до шести метрів, коли він виходив, дає підстави вважати, що вага, яку він перевозив, зменшилася – це, ймовірно, показує, що принаймні частину вантажу вивантажили там. Вантажівки, вишикувані біля судна та зерно, розсипане вздовж причалу (це можна побачити на зображеннях вище та на повнорозмірному зображенні тут) також вказують на те, що вірогідно так і було.  

Bellingcat намагалися запитати компанію Crane Marine Contractor – оператора судна «Михаил Ненашев» про подорож цього судна та що воно перевозило, але не отримали відповіді на момент публікації. Аналогічно порти Севастополя та Бендер-Хомейні не відповіли на запити на коментар направлені на електронну пошту, так само не відповів і термінал «Авліта».

Зерновий слід 

Розслідування, проведені у 2022 р. такими виданнями як  Financial Times, Bloomberg, CNN, Reuters, BBC,  Wall Street Journal та Associated Press повідомляли про експорт зерна з підсанкційного  Криму. Росія раніше заперечувала експорт зерна з окупованих територій України й російський уряд не відповів на нашого листа із запитом надати коментар щодо цієї статті, направленого на електронну пошту. При цьому, деякі на окупованих українських територіях, як видається, відкрито говорили про цю практику. В червні 2022 р. голова російської адміністрації в Криму, як повідомлялося, заявив, що зерно з окупованих територій Херсонської та Запорізької областей транспортувалося до Севастополя й експортувалося звідти. В березні 2023 року  репортаж  Севастопольського телеканалу детально показав як зерно, вирощене в окупованому Мелітопольському районі, експортувалося з Севастополя. Однак це лише невелика частина історії. 

Такі дії суперечать санкціям США, Європейського союзу  та Сполученого Королівства, спрямованим проти експорту з Криму та Севастополя. У Сполученому Королівстві навіть окремо виділили зерно викрадене на Сході України.

Нове розслідування Bellingcat в партнерстві з  Scripps News та Lloyd’s List, може розкрити більше:

• Назви принаймні 10 суден, які таємно заходили в Севастополь, щоб завантажити зерно. Деякі, хоча й не всі, ймовірно детально розглядаються вперше.
• Декілька суден виходили з Севастополя і поверталися назад, щоб таємно доставляти зерно в порти напряму. Дані відстеження АІС та попередні розслідування ЗМІ свідчать про те, що ці судна вірогідно прямували до Сирії та Туреччини в перший рік вторгнення. Однак, видається, що Іран зараз теж є пунктом призначення для деяких суден. 
• Менші судна (довжиною близько 100 метрів кожне) транспортували зерно з Севастополя до Керченської протоки – вузької водної артерії між Кримом та Росією, де вони перевантажували зерно на інші судна, які потім доставляли його в інші місця. Вірогідно, це допомагало приховати походження зерна зі Сходу України. 
• Аналіз супутникових знімків та даних АІС від Lloyd’s List Intelligence показують, що масштаб перевантаження з судна на судно в Керченській протоці різко збільшився з початку повномасштабного вторгнення Росії, хоча для цього може бути кілька причин. 
• Супутникові знімки, зроблені у 2023 р. показують, що, вірогідно, російські судна також експортували зерно і з інших портів Криму та інших окупованих територій, таких як Феодосія, Маріуполь, Бердянськ та Керч. 

Як видається, ці результати свідчать про дедалі більшу складність та заплутаність операцій Росії для перевезення зерна з окупованої східної частини України далі у великий світ.  

Росія нещодавно вийшла з зернової угоди, що дозволяла безперешкодне перевезення Чорним морем певних сільськогосподарських продуктів з України – одного з найбільших та найважливіших експортерів зерна у світі. Після розірвання угоди в середині липня вихід суден з українських портів, таких як Одеса, фактично зупинився. 

Але судна, які перевозять зерно, все ще заходять до російських портів та виходять з них, а також і до підсанкційних портів в окупованих частинах України. Судна, що здійснюють рейси до останніх, також продовжують докладати значних зусиль для маскування своїх операцій. 

Прямо до порту 

У багатьох з найвідоміших випадків експорту зерна з підсанкційного Криму, публікації в ЗМІ повідомляли в деталях як флот суден типу handymax, в тому числі «Михаил Ненашев» , «Матрос Шевченко»  (IMO: 9574195), «Матрос Кошка»  (IMO: 9550137) та «Матрос Позиніч»  (IMO: 9573816) були зображені в Севастополі з вимкнутим АІС.

Потім вони виходили знову в Чорне море, де вмикали АІС перед проходженням Босфору і направлялися до Середземного моря. Сигнали АІС від цих суден постійно зупинялися на північ від Кіпру на кілька тижнів, а потім знову зʼявлялися за кілька тижнів, коли судна направлялися назад на північ (з меншою осадкою) у напрямку Чорного моря. 

Численні повідомлення у ЗМІ припускали, що ці судна направлялися до Сирії. Цікаво, що судна під прапором Сирії також були помічені на супутникових знімках, коли на них завантажували зерно в Севастополі. Судна Souria (IMO: 9274331) та Finikia (IMO: 9385233), наприклад, були помічені на знімках з Севастополя, доступ до яких отримали Bellingcat. 

Про деякі з цих рейсів повідомляли влітку 2022 р. Тим часом Financial Times, висвітлила як російське судно під назвою Fedor (IMO: 9431977), як видавалося, транспортувало зерно з Севастополя до Бандирми в Туреччині. Sky News також повідомляли про відстеження одного рейсу судна «Михаил Ненашев» з Севастополя до турецького порту Іскендерум. Bellingcat вдалося ідентифікувати Fedor в Севастополі також і в ряді інших випадків. 

До літа 2023 р., Bellingcat помітили принаймні два судна, які, судячи з усього,  прямували з Севастополя до Бендер-Хомейні в Ірані. Як і випадку з судном «Михаил Ненашев» дані АІС та супутникові знімки дозволили Bellingcat відстежити судно «Матрос Шевченко» протягом усього шляху до Ірану на початку липня та в середині серпня. 

Супутниковий знімок (справа знизу) від 15 серпня показує судно, що розвантажує зерно в Бендер-Хомейні. На цьому етапі на судні була увімкнена АІС. Основні характеристики судна, в тому числі кількість кранів, кольори та характерний вертолітний майданчик співпадають з фото судна «Матрос Шевченко», а також супутниковими знімками судна, на яке завантажували зерно в Севастополі за кілька тижнів до цього (де його АІС було вимкнено). 

Обидва судна мають вантажопідйомність 28000 тонн дедвейт (DWT) тож, якщо вони працювали на повну потужність та вивантажили весь свій вантаж, то до Ірану лише за вісім тижнів було перевезено 56 000 тонн зерна з окупованих частин України. 

Листи на електронну пошту порту Бендер-Хомейні, а також портового оператора та оператора термінала, де швартувалося судно «Матрос Шевченко» залишилися без відповіді. Номер оператора порту також був відключений. Як і судно «Михаил Ненашев», «Матрос Шевченко» експлуатується Crane Marine Contracting, що не відповіла на запит коментарів. 

Перевантаження з судна на судно 

У інших випадках Bellingcat та партнери по розслідуванню помічали серію менших суден (довжиною приблизно від 100 до 140 метрів), які швартувалися в терміналі «Авліта». Деякі з них можна побачити на інтерактиві нижче, що демонструє супутникові знімки та результати радарів із синтезованою апертурою  із зернового термінала «Авліта» протягом першого року повномасштабного вторгнення Росії.

Минулого року Bloomberg повідомляли, що одне з цих суден, 115-метрове судно «Амур 2501» приймало зерно в Севастополі на початку липня, а потім направилося до Керченської протоки де здійснило так зване перевантаження з судна на судно, тобто фактично вивантажило зерно, яке воно везло, на інше судно, перебуваючи в морі. Інше судно потім попрямувало далі, і доставило вантаж, маскуючи справжнє його походження. 

Невеликою варіацією такої практики є випадки, коли судна очікують в Керченській протоці на те, щоб прийняти зерно з суден, які прибувають з Севастополя та російських портів у Азовському морі. 

В такому сценарії зерно з України та зерно з Росії змішуються разом на борту, а потім судно-одержувач відправляється здійснювати доставку. Ця практика, вірогідно, ще більше ускладнює визначення походження вантажу та дозволяє Росії маскувати свої операції з експорту зерна з окупованих територій східної частини України та Криму. 

Наприкінці минулого року видання The Wall Street Journal повідомляло, що 138-метрове судно «М. Андреев» (IMO: 8946377) зустрічалося зі значно більшим Emmakris II (IMO: 9254575) (яке згодом було перейменоване на Ice Queen) в Керченській протоці 14 червня 2022 р. Видання висвітлювало отриману інформацію про присутність  «М. Андреев» в Севастополі в дні перед цим. Bellingcat проаналізували супутникові знімки та встановили, що судно, яке відповідає розміру та зовнішньому вигляду «М. Андреев» таки було присутнє в Севастополі 13 червня.

Після перевантаження з судна «М. Андреев», Emmakris II, схоже,  здійснив перевантаження з кількома іншими суднами, що прийшли з російських портів. 

На початку липня судно Emmakris II вийшов з Керченської протоки, пройшло через Босфор та Суецький канал. Водночас невідомо де Emmakris II розвантажило свій вантаж, оскільки АІС було вимкнуто 22 липня біля берегів Оману. Воно раптово знову зʼявилося в Перській затоці в точці з координатами 27.24639, 51.93333 5 вересня, а потім направилося назад до порту Новоросійська в Росії. Розташована в ОАЕ компанія MFCC Shipping DMC, що була зазначена як третя сторона-оператор Emmakris II в той час, не відповідала на запит на коментарі від Bellingcat. Так само не відповіли ні власник, ні оператор судна «М. Андреев».

Bellingcat та партнери виявили ще кілька інших випадків, коли судна, які потрапили на супутникові знімки в Севастополі за кілька годин чи днів опинялися в Керченській протоці. Не завжди було можливо спостерігати перевантаження з одного судна на інше, оскільки, в багатьох випадках, вірогідно, судна вимикали АІС перебуваючи в Керченській протоці. Наприклад, судно «Лавріон» (IMO: 8729195), 115-метрове судно вантажопідйомністю понад 3000 тонн дедвейт (DWT), як виглядає, пришвартувалося в Севастополі, згідно з супутниковими знімками від 8 серпня 2022 р. 

Судно вище має ту ж довжину та ширину що й «Лавріон». Основні характеристики: кількість трюмів, колір, форма містка, труби, а також розташування рятувальних шлюпок – також співпадають. 

Більш того, судно «Лавріон» було знято на фото, датоване 8 серпня, яке було завантажено на вебсайт Fleet Photo (Bellingcat не може вставити це фото з міркувань авторського права). На цьому фото навіть видно як зерно насипають в трюм. Однак підтвердити куди судно доставило свій вантаж та чи брало воно участь в перевантаженні з одного судна на інше не вдалося. «Лавріон» не передавало сигналів АІС ще три тижні по тому аж доки сигнал не зʼявився за сотні миль звідти в Азовському морі, вірогідно повертаючись до Керченської протоки після відвідування Ростова-на-Дону в Росії. 

Важливо зазначити, що лише невелика кількість перевантажень з судна на судно в Керченській протоці виглядають підозрілими або можливим перевантаженням зерна, що походить з окупованої України. Переважна більшість суден, які заходять в Керченську протоку для перевантаження, як видається, виходять з Росії. За словами Александроса Гликаса, директора компанії Dynamarine, яка спеціалізується на оцінці ризиків для перевантаження з судна на судно, такі операції регулярно відбуваються в Керченській протоці через обмеження по осадці та через те, що багато великих суден не можуть проходити через місцеве мілководдя. Тож, щоб довозити до них вантажі з портів Азовського моря, таких як Ростов-на-Дону, потрібні менші фідерні судна. 

Цей ланцюжок поставок працює вже понад 20 років та використовується для експорту нафти та нафтопродуктів, а також навалочних вантажів, в основному зерна, на іноземні ринки. Утім, це підкреслює ще одну складність з тим, щоб вибрати ті перевантаження з судна на судно, що можуть стосуватися вантажів з окупованих територій України. 

За словами Гликаса, факт наявності такої великої кількості легальних перевантажень з судна на судно забезпечує важливе прикриття для суден, які прибувають з підсанкційних портів окупованої частини України для перевантаження. 

Аналіз, проведений Bellingcat та партнерами по розслідуванню, на основі даних АІС, наданих Lloyd’s List Intelligence, та супутникових знімків від Planet, показав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Керченській протоці відбулося понад 6 000 перевантажень з судна на судно. 

Нова тактика у 2023 році  

Схоже, що таємні зернові операції Росії в останні місяці не сповільнилися. 

Здійснювати моніторинг у такий самий спосіб стало ще важче. 

Все більше і більше суден, як видається, вимикають відстеження АІС перебуваючи в Керченській протоці. Це, мабуть, зрозуміло, зважаючи на попередні атаки на Кримський міст та більш недавні  атаки на російський танкер і військовий корабель  у сусідньому порту Новоросійська.  

До Росморречфлот – російського федерального агентства морського та річкового транспорту зверталися за коментарем стосовно помітного зменшення передачі АІС сигналів в Керченській протоці, але на момент публікації відповіді не було.  

Проте, Bellingcat та партнери по розслідуванню також ідентифікували судна, які схоже завантажували зерно в кількох інших портах в окупованому Криму та на окупованих територіях східної частини України. Як видається, деякі з цих спостережень показують еволюцію тактики вивозу зерна з окупованих територій України. 

Наприклад, в травні був запущений логістичний маршрут для транспортування будівельних матеріалів та сільськогосподарських товарів між Маріуполем та Ростовом-на-Дону. Оператором цього торговельного шляху є «РосКапСтрой», компанія, що виконує будівельні роботи під егідою міністерства будівництва Росії. 

Судна завантажують будівельні матеріали в Ростові й потім доставляють їх в Маріуполь. Потім судна повертаються до Ростова, завантажені зерном з «нових територій Російської Федерації», як сказано в пресрелізі  компанії «РосКапСтрой». 

Суховантажне судно «Междуреченск» (IMO: 8948167) під прапором Росії водотоннажністю 2000 DWT було першим судном, задіяним на цьому маршруті, відповідно до пресрелізу. 

Перші рейси судна «Междуреченск» до окупованого порту Маріуполя відбувалися поза радарами, а дані АІС з цього судна недоступні за періоди, коли воно, як вважається, стояло в порту. 

Однак, в останні місяці судно можна відстежити на частині або навіть протягом всього рейсу між Ростовом та Маріуполем. Супутниковий знімок від 29 липня 2023 р. показує судно «Междуреченск» пришвартоване в Маріуполі з відкритим вантажним трюмом та жовтою речовиною, схожою на зерно, помітною як всередині судна, так і на причалі поруч з ним. Його розташування на момент, коли знімок було зроблено, співпадає з даними АІС від Lloyd’s List Intelligence.

З середини червня судно «Междуреченск» сім разів заходило в Маріуполь з увімкненою АІС, згідно з даними відстеження переміщення судна. 

Невідомо де опинилося зерно, яке міг перевозити «Междуреченск», після відправлення до Ростова-на-Дону. Але слід зазначити, що багато суден виходять з Ростова-на-Дону і потім здійснюють перевантаження з судна на судно в Керченській протоці. В інших випадках судна виходять з Ростова-на-Дону і здійснюють доставки напряму в іноземні порти. 

В Бердянську, який, як і Маріуполь, розташований в Азовському морі, на супутникових знімках можна було побачити присутність суден в порту. На початку липня самопроголошений губернатор окупованої Запорізької області Євген Балицький заявив у Телеграм, що з Бердянського порту виходять суховантажі з зерном. Bellingcat бачили на супутникових знімках судна пришвартовані там. 

Однак, лише за супутниковими знімками було неможливо ідентифікувати жодне з суден. Жодних сигналів АІС в цій локації в момент, коли були зроблені знімки,  не було. 

Тим часом в кримських портах Керчі та Феодосії, все літо 2023 року були присутні судна які завантажували жовту речовину схожу на зерно. Кілька повідомлень відмічали, що ці локації використовувалися для експорту зерна з окупованих територій України у 2022 р., але схоже на те, що процес продовжується. Bellingcat вдалося отримати супутниковий знімок низької роздільної здатності однієї з цих поставок, але інші варіанти в кращій якості також доступні. 

Цікаво, що Bellingcat та партнери по розслідуванню відмітили, що влітку 2023 р. до термінала «Авліта» в Севастополі заходило менше суден довжиною від 100 до 140 метрів. Однак, більші судна, такі як «Михаил Ненашев», «Матрос Кошка», «Матрос Позинич» та «Матрос Шевченко» схоже продовжують регулярно зʼявлятися на супутникових знімках. Вірогідно це може свідчити про те, що менше суден зараз здійснюють перевантаження з судна на судно після стоянки в зерновому терміналі «Авліта».

Однак, як видається, інша частина Севастопольського порту тихенько приваблює судна довжиною від 100 до 140 метрів. Проукраїнський активістський ресурс «Миротворець», дії якого часто називають неоднозначними, у 2022 р. повідомляв, що схоже судна заходять до Комишевої бухти для завантаження зерна, що було зазначено також і у звіті Ініціативи з вивчення російського піратства (яка називає себе «групою колишніх американських урядовців, експертів з міжнародної торгівлі, експертів з національної безпеки та аналітиків-дослідників»).

Bellingcat та партнери по розслідуванню спочатку помітили 89-метрове судно вантажопідйомністю 2700 DWT під назвою «Altarf», яке заходило в цю локацію в кінці жовтня та в листопаді 2022 р. з увімкненою АІС. У дні заходу судна не було доступних супутникових знімків, щоб візуально підтвердити його присутність. Однак, дані відстежування суден показують, що в обох випадках воно направилося у напрямку Керченської протоки після виходу з Севастополя. 

Все літо 2023 р. на супутникових знімках можна було побачити як судна заходять до Комишевої бухти та виходять з неї.

Оскільки на момент публікації точно ідентифікувати судна у спосіб, який усував би будь-які сумніви не вдалося, неможливо вирахувати або відслідкувати ці судна до того місця, куди було доставлено або де було перевантажено вантажі. 

АІС на цих суднах була вимкнена весь час, коли вони перебували в Комишевій бухті. Проте, їхня присутність, попередні публікації та супутникові знімки дають підстави вважати, що це може бути ще один пункт виходу зерна з окупованого Криму. Однак, слід також зазначити, що, за повідомленнями, з Комишевої бухти також вивозять металолом та інші товари. 

Bellingcat звʼязувалися з Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримські морські порти», установою місцевих підконтрольних Росії органів влади, щоб поставити питання стосовно присутності суден в Севастополі, Керчі, Феодосії, Маріуполі та Бердянську, але не отримали відповіді на момент публікації. 

---

Цей звіт підготували Оллі Баллінгер, Йорюк Ішик, Джейк Годін, Бріджит Дякун, Іоган Макгуайр та Юрі ван дер Вейде. Софі Тедлінг, Теему Ніємінен та Тімоті Б з проєкту Bellingcat Global Authentication Project (GAP) також зробили вагомий внесок. 

Bellingcat – неприбуткова організація і можливість виконувати нашу роботу залежить від підтримки індивідуальних донорів. Якщо ви хочете підтримати нашу роботу, ви можете зробити це тут. Ви також можете підписатися на наш Патреон тут. Підпишіться на нашу розсилку та слідкуйте за нами в Твіттері тут та Мастодоні тут.