Анатомія обстрілу: як російська реактивна артилерія завдала удару по Миколаєву
Translations:
Оригінальна версія цієї статті була опублікована 27 січня 2023 року — примітка редактора
4 квітня 2022 р. російська реактивна артилерія завдала удару по українському місту Миколаєву касетними снарядами. Вночі 3 квітня були обстріляні торговий центр «Фуршет» та лікарня неподалік від нього. Місцеві ЗМІ опублікували фото у своїх Telegram-каналах близько півночі. О 08:03 ранку 4 квітня свідки розповіли представникам українськоого сайту Prestupnosti.Net про пошкодження житлових кварталів у Заводському районі міста. Пізніше, у другій половині дня 4 квітня, відбувся другий обстріл, в ході якого були обстріляні торгові ряди та дитяча лікарня, розташовані в густонаселених житлових масивах. За даними прокурора Миколаївської області, в результаті цих обстрілів 12 людей загинули, а 41 особа отримала поранення.
Після обстрілів в соцмережах також почали з’являтися відео запуску ракет, із твердженням, що стріляють в бік Миколаєва. Детальне вивчення цих відео дозволило Беллінгкет встановити місце запусків ракет, що вірогідно стояли за післяобіднім обстрілом торгових рядів та дитячої лікарні. Наразі незрозуміло чи ранкові обстріли того ж дня були здійснені з тіє самої пускової установки та чи відбувався пуск в тому ж самому місці.
Наша геолокація (встановлення місця здійснення запусків) дає можливість припустити, що удар був нанесений російськими військами з місця біля річки Інгулець на півночі окупованої Росією Херсонської області. Хронолокація (встановлення часу здійснення запусків) тих самих відео вказує не те, що один запуск вірогідно відбувся за кілька хвилин до післяобідніх вибухів біля торгових рядів та дитячої лікарні.
Цей обстріл був однією з десятків атак на портове місто, здійснених навесні та влітку 2022 р., після того, як російські сили з окупованого Криму пройшли через Південь України, і були зупинені українською армією неподалік від Миколаєва. Він відбувся за кілька днів після того, як 29 березня російська крилата ракета знищила будівлю обласної державної адміністрації. В результаті цього ракетного удару, за словами українських посадовців, загинуло 12 людей.
Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім ледве уникнув цієї атаки, оскільки він працював в цій будівлі. Коли українська армія повернула Херсон в листопаді, за оцінками Кіма в Миколаєві залишилося близько 200 000 мешканців з 470 000, які проживали там раніше.
Наслідки
4 квітня, одразу після появи новин про обстріл, почали публікуватися зображення з масштабом руйнувань. Місцеві жителі ділилися фото та відео в соціальних мережах. Ці джерела вказують на те, що більшість жертв того дня були зосереджені в торговій зоні, де люди працювали та робили покупки. Там також була зупинка громадського транспорту.
The paediatric hospital shown in this surveillance footage is about 800m from another attack in Mykolaiv yesterday that killed multiple people near a shopping strip at 46.943047, 32.055330: https://t.co/iV07BMbjYY https://t.co/4hAqMu4hGO pic.twitter.com/dsJnk61MMy
— Jake Godin (@JakeGodin) April 5, 2022
Відео з камер спостереження педіатричної лікарні перший раз з’явилося онлайн на наступний день після обстрілу, в Telegram-каналі голови обласної адміністрації Віталія Кіма о 13:58 за місцевим часом. Пізніше воно було поширене каналом місцевої філії українського суспільного мовника «Суспільне». На відео видно, що суббоєприпаси, які відділяються від ракети-носія біля місця удару та розпорошуються над місцем влучання, влучили по лікарні близько 15:30, відповідно до часу, зазначеного на камері спостереження. 8 квітня Головний лікар Олександр Пліткін повідомив журналістам каналу TPK, що ніхто з присутніх в лікарні не постраждав фізично, але будівля лікарні зазнала зовнішніх пошкоджень, що видно також і на фото, опублікованих фотожурналістами NPR.
This video, with a date and timestamp consistent with the @MSF_Ukraine report, shows an impact at the paediatric hospital.https://t.co/iz9XqOpMzK https://t.co/kO0MYUvRms pic.twitter.com/ea3ckTphGj
— Eliot Higgins (@EliotHiggins) April 5, 2022
Хронометраж цих відео надав підказки щодо того, коли саме снаряди влучили в Миколаїв того дня. Але звідки вони були випущені?
Траєкторія
Заяви людей, які стали свідками атаки дають деякі підказки щодо походження снарядів.
5 квітня Голова місії «Лікарів без кордонів» Мішель-Олівʼє Лашаріте заявив що «Кілька вибухів відбулися в безпосередній близькості від наших співробітників протягом приблизно 10 хвилин». Співробітники міжнародної медичної благодійної організації в цей час відвідували міську онкологічну лікарню.
У своїх твітах, щодо цього ж інциденту, представники організації «Лікарі без кордонів» в Україні заявили, що їхня команда перебувала на відстані близько 300 метрів від педіатричної лікарні та члени команди бачили невеличкі отвори в землі, що може свідчити про використання касетних боєприпасів.
The team reported that the regional paediatric hospital, about 300 m away, was also hit. No large crater was visible. In the wake of the explosions, they saw numerous small holes in the ground, scattered over a large area. This could be consistent with the use of cluster bombs.
— MSF Ukraine (@MSF_Ukraine) April 5, 2022
Як вже раніше повідомляли Беллінгкет, українські цивільні з різних частин країни документували залишки касетних боєприпасів з початку російського вторгнення. Касетні снаряди випускають над ціллю велику кількість суббоєприпасів, які потім вибухають на більшій площі, збільшуючи потенційну кількість постраждалих.
Маленькі отвори в землі, згадані представниками «Лікарів без кордонів», є промовистою ознакою застосування такої зброї, як і залишки ракет, які їх доставили.
Кілька відео та фото з Миколаєва, які зʼявилися в місцевих Telegram-каналах після вибухів, містили ще більше підказок – залишки двигунів, снарядів, розгінного блоку та блоку, що несе вантаж снаряду.
Ці залишки відповідали 300-мм касетним ракетам, таким як тип 9M55K, які за висновками Беллінгкет, були одними з широко застосовуваних в Україні з початку російського повномаштабного вторгнення. Ці ракети випускаються з 300-мм пускових установок, таких як БМ-30 «Смерч» реактивна система залпового вогню (РСЗВ).
Зображення з уламками снарядів, які з’явилися в мережі одразу після вибухів, були геолоковані та нанесені на карту Google Map, зображуючи розташування уражених зон та концентрацію вогню в центрі Миколаєва.
Ці місця ураження розташовані вздовж осі з північного заходу до південного сходу, допоки контейнери та інші частини ракети впали на землю.
Зазначені місця можна використати для звуження можливих траєкторій польоту снарядів, які представлені двома червоними лініями. Ці лінії перетинаються в місці, де був геолокований вантажний блок ракети. Коли ми визначили вірогідно застосовану систему озброєння, ми змогли намалювати коло з діаметром 70 та 90 кілометрів навколо центра міста, оскільки відповідно до даних сайту російського експортера озброєнь «Рособоронекспорт», це максимальна дальність пострілу 300-мм ракет з касетними боєприпасами.
Тож ракети, якими вдарили по Миколаєву в той день, вірогідно були запущені звідкись із зони, відміченої червоним трикутником на карті нижче.
В пошуках місця запуску
Оскільки територія між Миколаєвом та Херсоном була зоною активних бойових дій, там могли відбуватися переміщення реактивної артилерії, що не були зафіксовані відкритими джерелами. Однак, один пуск був зафіксований.
Після появи новин про атаку 4 квітня, на онлайн майданчиках почали з’являтися відео з нібито зафіксованою роботою реактивних систем залпового вогню між окупованим Росією Херсоном та Миколаєвом.
Деякі відео опубліковані в Telegram-каналах 4 квітня демонстрували запуски з північних передмість міста Херсон у напрямку Миколаєва, але вони були зняті напередодні, оскільки вони з’явилися онлайн невдовзі після півночі, але зображували місцевість у світлий час доби. Ці відео не бралися до уваги для цілей визначення місця запуску обстрілу пізніше в цей день.
Інші відео, які з’явилися в популярному Telegram-каналі ХуйовийХерсон, були швидко видалені. Ці відео були заархівовані Беллінгкет перш ніж їх видалили.
Однак, деякі з них пізніше перепостили треті сторони, тож вони збереглися онлайн. Наприклад, о 17:33 4 квітня, проросійський Telegram-канал Vvoenkor опублікував два відео, що вже були опубліковані раніше, зі словами «Потужні російські РСЗВ «Смерч» або «Ураган» бʼють ворога з Херсону у напрямку Миколаєва”.
Одне з відео показувало дві будівлі нижче камери з сонячною панеллю на передньому плані. Судячи з усього, людина, яка знімала це відео, стояла на дорозі загального користування у селі, що ми пізніше визначили за допомогою супутникових знімків. Пускову установку було видно на задньому плані, на вершині пагорба з іншого боку долини від камери. Силует цієї пускової установки нагадує поширену реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) радянського виробництва, таку як БМ-30 «Смерч».
Враховуючи те, що кілька каналів, які репостили це відео, вказували, що установка стріляла в бік Миколаєва, це стало підказкою щодо напрямку камери. Також, беручи до уваги положення сонця, це відео видавалося знятим обличчям до півдня.
Якщо це відео розташувати всередині нашої зони пошуку (червоного трикутника, зазначеного вище) і визначеної на основі дальності польоту 300-мм ракет з касетними боєприпасами, воно могло б бути кандидатом на запуск, який завдав удар по Миколаєву того дня після обіду.
Однак, зважаючи на те, що відео могло зображувати інший пуск, або зазначені ймовірні траєкторії могли бути неточними, ми проводили пошук також і поза зони, позначеної червоним конусом.
В дальньому кінці раніше звуженої 70-кілометрової зони пошуку, ми знайшли співпадіння, знайдені за допомогою співставлення картографічних сервісів та характеристик, побачених на відео. Схема розташування кольорових плям на дахах, розташування димарів, сонячних панелей та садової ділянки на передньому плані дозволили упевнитися в правильності збігу. Тож тепер ми зрозуміли, що це відео було зняте в нашій ймовірній зоні пуску, позначеній червоним конусом.
Потім нам вдалося простежити лінію видимості з камери, з якої зроблено фото, до позиції запуску ракет на узвишші на іншому боці річки Інгулець.
Переглядаючи історичні супутникові знімки з архіву ArcGIS, ми побачили характерну позначку біля дороги, що поєднує місто Інгулець з трасою E58.
Сайт ArcGIS дозволяє користувачам побачити дату зйомки будь-якого супутникового знімка, який він надає в будь-якому місці. Виявилося, що зображення з цією позначкою було отримано 9 квітня – через пʼять днів після публікації відео. Цієї позначки не було видно на знімках високої якості, зроблених ще до війни.
Ця позначка схожа на такі самі позначки, які були знайдені на місцевості в інших місцях в Україні, в районах, де використовувалася реактивна артилерія.
Характерною особливістю є місце, в якому видно сліди найбільш концентрованих вибухів ракет, а потім розходження у зворотному напрямку.
Ми також помітили сліди від шин, які вели на північ з дороги ізупинялися на ймовірномумісці вибухів. Ці сліди потім зробили розворот і попрямували назад в напрямку з якого вони приїхали.
Встановлення часу за сонячним годинником
Використовуючи плагін BlenderGIS в Blender 3D, нам вдалося реконструювати місце події. Оскільки зображення ESRI було досить недавнім, його можна було надійно використовувати для зображення трави, грунту, посівів на полі, з якого відбувся пуск.
Однак, дані про рельєф з інших публічних джерел (таких як OpenTopology) мають меншу точність. З цієї причини, а також через нездатність ідеально відтворити лінзи камери, 100% точне відтворення ландшафту було неможливе. Проте, можна створити досить прийнятну візуалізацію з супутникових знімків, із використанням референтних зображень для підказок щодо висоти.
Ці підказки щодо висоти дали нам можливість спробувати достовірно відтворити місце події на основі того, що можна було побачити та відео.
Намагаючись відтворити місце події, ми помітили тінь від димаря на дальньому будинку. Ми спробували використати цю тінь для приблизної хронолокації пуску, іншими словами – визначити в який час доби він відбувся.
Точна хронолокація була неможливою, оскільки кут даху неможливо встановити без фізичного вимірювання його на місці. Однак, можливо було зробити приблизну оцінку, щоб побачити чи міг пуск збігтися з відміткою часу 15:30 на записі з камер спостереження дитячої лікарні в Миколаєві.
З використанням SunCalc, ми взяли висоту Сонця (37 градусів) та азимут (230 градусів) в цьому місці 4 квітня 2022 р. о 15:25 та підключили до функції сонячного диску в Blender. Це штучна атмосфера, яку Blender може згенерувати на основі обраних вхідних даних, дозволяючи користувачам візуалізувати обставини за своїм вибором.
Результатом стала майже ідентична тінь, відкинута на дах будівлі на задньому плані. Візуальний огляд тіні, відкинутої на карту в SunCalc також відкрив дуже схожий кут та підтвердив з упевненістю, що запуск мав місце після обіду, вірогідно, приблизно в час уражень в Миколаєві.
В час, коли знімалися ці відео, це місце неподалік від річки Інгулець було під оперативним контролем російської армії, відповідно до Liveuamap – інтерактивної мапи лінії фронту в Україні та інших зонах конфліктів з регулярними оновленнями.
Це робить вкрай малоймовірним можливість того, щоб українські сили були відповідальними за пуск. Російська армія не буде витіснена з цієї території до початку контрнаступу для повернення Херсонської області на початку вересня 2022 р.
На підставі цього, Беллінгкет продовжує спроби ідентифікувати підрозділи російської армії, що мають на озброєнні реактивну артилерію та могли перебувати й працювати поблизу цього місця в час обстрілу.
Джейк Годін (Scripps News) долучився до цього розслідування
Цей текст було перекладено на українську Катериною Мороз
